Наше Місто

Iнформаційний портал Новомосковська

«Економічна теорія політичної активності при демократії»

«Економічна теорія політичної активності при демократії»

13 октября 2020 0 Comments

В 1957 році американський економіст і політолог Ентоні Даунс (Anthony Downs) опублікував статтю «Економічна теорія політичної активності при демократії» (An economic theory of political action in a democracy), що є однією з найбільш обговорюваних і цитованих статей політичної економії.
Даунс пояснює, чому демократія не працює і ніколи не буде працювати, а біля керма держави весь час опиняються чортзна хто.
Він пояснює це тим, що виборцям просто не вигідно розбиратися в політиці:
Продумане рішення вимагає часу і сил.
Аби вивчити передвиборні програми численних партій і кандидатів, необхідно витратити багато часу.
Щоб хоч якось розуміти, до яких наслідків призведе виконання цих програм, потрібно бути фахівцем в економіці, юриспруденції, освіті, екології, міжнародному праві та ін.
Більш того потрібно бути справжнім експертом – оскільки програми багатьох кандидатів дуже схожі, потрібно розбиратися в тому, до яких наслідків призведуть дрібні відмінності, які містяться в цих програмах.
Тому щоб дійсно правильно вибрати кандидата, який найкраще виражає інтереси виборця, йому потрібні знання, які відповідповідть вченим ступеням.
2. Глибинні знання не вплинуть на результат.
Тому що один ваш голос майже нічого не змінює.
Імовірність того, що саме ваш голос стане вирішальним на виборах, прагне до нуля.
Можна витратити місяці і роки на вивчення політики і економіки, вибрати найкращого кандидата, проголосувати – і переконатися, що всі ці зусилля були витрачені даремно і виграв хтось інший.
3. Це чиста жертва суспільству
Але нехай ваш голос дійсно виявився вирішальним і завдяки йому ваша партія чи кандидат перемогли.
Навіть і в цьому випадку ви особисто майже нічого від цього не отримаєте.
Ситуація в країні і світі постійно змінюється, вносячи корективи в урядові програми, в бюджеті з’являються раптові діри, які потрібно латати, коаліційні партнери вимагають поступок, опозиція ставить палки в колеса, так що зазвичай політикам не вдається виконати і десятої частини передвиборчих обіцянок.
Навіть ті, які вдається виконати, досить мало змінюють повсякденне життя більшості.
Тому, за демократії, кандидати формують свої передвиборчі обіцянки суто для того, аби виграти вибори, а не виграють вибори для того, щоб ці обіцянки впроваджувати в життя.
Нашли ошибку в тексте? Выделите ее и нажмите Ctrl + Enter

Previous Post

Next Post

Добавить комментарий

Your email address will not be published / Required fields are marked *