Голос молоді та мудрість освітян: як Самарівська громада будує стратегію майбутнього
19 Лютого 2026 0 Comments
900 учнів і студентів, відверті розмови про проблеми міста та амбітні плани до 2034 року — у Самарі відбулась зустріч, яка може змінити обличчя громади.
Стратегічне планування часто асоціюється з кабінетами чиновників, товстими папками документів і термінами, незрозумілими пересічному мешканцю. Самарівська громада вирішила зламати цей стереотип. У межах підготовки Стратегії розвитку до 2034 року тут зробили ставку на тих, кого це майбутнє стосується найбільше, — на молодь і вчителів.
Команда Polaris — консультанти, що супроводжують розробку стратегії, — зібрала за одним столом представників Молодіжної ради та команду Молодіжного центру «Халабуда». Але головним героєм зустрічі стали не дорослі експерти, а цифри: результати масштабного опитування, в якому взяли участь 900 учнів і студентів.
Це не формальна анкета для галочки. Молодь говорила про те, що справді хвилює: безпека на вулицях і в школах, якість дозвілля, рівень освітнього середовища, можливість реально впливати на рішення, що ухвалюються в громаді. Виявилося, що молоді люди мають що сказати — і готові говорити відверто, якщо їх справді слухають.
Формат зустрічі був навмисно неформальним. Жодних трибун і офіційних промов — відкритий діалог, у якому учасники могли не лише відповідати на запитання, а й самі ставити порядок денний. І вони ним скористалися: звучали конкретні проблеми — чого бракує в місті, що гальмує розвиток, які можливості молодь хоче бачити вже найближчими роками, а не в далекому абстрактному “потім”.
Одна з ідей, що викликала жвавий інтерес, — запровадження стажування молоді в органах місцевого самоврядування. Це не просто практика для резюме, а реальний інструмент формування кадрового резерву громади: щоб через роки ті, хто сьогодні сидів у залі й висловлював претензії, самі приймали рішення та розуміли, як це робити.
Паралельно відбулася не менш важлива розмова — з освітянами. Начальниця управління освіти Ірина Рябоконь представила детальну картину освітньої системи громади: що вже вдалося побудувати, де є результати, а де — болючі точки, які потребують стратегічних відповідей.
Разом з Олегом Фасолею, керівником напряму підтримки освіти на регіональному та місцевому рівнях Polaris, учасники дискутували про те, якою взагалі має бути стратегія освіти. Хто її формує — чиновники, вчителі, батьки, діти? І як зробити так, щоб вона не залишилася красивим документом на полиці, а стала реальним орієнтиром для щоденних рішень?
Центральна теза дискусії — якість освітніх послуг не може залежати від того, в якому селі чи мікрорайоні живе дитина. Ефективна шкільна мережа — це не просто логістика автобусів і розклад уроків. Це гарантія того, що кожна дитина в громаді отримує однаковий шанс на якісне навчання незалежно від місця проживання, і що ресурси при цьому витрачаються раціонально, а не розпорошуються між напівпорожніми класами.
Окремим і болючим блоком стала тема воєнного часу. Міграція учнів і педагогів, нерівний доступ до освіти, руйнування звичних освітніх маршрутів — все це вимагає не тимчасових латок, а стійких, довгострокових рішень. Саме тому стратегія, яку розробляють у Самарі, має враховувати не лише мирну перспективу, а й реалії, в яких громада живе просто зараз.
Усі ідеї, пропозиції та критичні зауваження, що пролунали на зустрічі, не зникнуть у повітрі. Вони будуть інтегровані до проєкту Стратегії розвитку Самарівської громади до 2034 року і стануть основою конкретних проєктів та рішень на найближчі роки.
Це принципово важливий підхід: стратегія, яку формують знизу вгору — з голосів молоді, досвіду вчителів і реальних проблем громади, — має незрівнянно більше шансів на успіх, ніж та, що народжується в кабінетах без зв’язку з реальністю.